10:30 — прибуття до с. Кулевча у Свято-Миколаївський храм.
Кулевча — невелике болгарське село, яке знаходиться неподалік Молдови в Одеській області. Славиться село своїм неймовірним, повним незвичайних явищ Свято-Миколаївським храмом.
При вході до храму розташований Поклінний хрест. Він є підніжжям Великого хреста, що охоплює територію всієї України і складається з 4-х благословенних хрестів. Якщо провести лінію від Старого Почаєва на Тернопільщині до Харкова, а іншу від Кулевчі до Чорнобиля, утворюється символ Великого хреста. Створено поклонний Кулевчанський хрест із мореного дуба, вік якого більше як 1000 років.
У Свято-Миколаївському храмі знаходяться багато чудодійних святинь, завдяки яким люди отримують духовні та тілесні зцілення.
Святині, які перебувають у храмі, під час служби починають мироточити, наче показуючи парафіянам силу віри. Наукові докази цих чудес підтверджуються, але не мають пояснень.
Найбільшим «Кулевчанським дивом» називають Казанську ікону Божої Матері.
На Великдень її прикрашають свіжими ліліями, які засихають, але незабаром знову пускають пагони та розквітають на Трійцю, обрамляючи лик Богоматері. Цікаво те, що квіти ростуть і розпускаються прямо всередині кіота без ґрунту та води. При цьому вони обрамляють ікону так, що образ Богоматері завжди залишається відкритим. Біля 10 років тому ця ікона почала плакати.
Під час літургії скло біля губ Божої матері іноді пітніє, а біля очей виступає волога. Крапельки води тримаються близько двох днів, а потім за півгодини висихають.
Дуже дивно, що храм досить стародавній, але лише 10 років потому почалися відбуватися дива. Спочатку, несподівано замироточила ікона мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Потім усе припинилося, але почали мироточити інші ікони — мучениць Варвари, Катерини, князя Володимира.
А за півроку трапилося нове диво — у центрі храму замироточив Голгофський хрест. І мироточить досі. Спочатку на грудях Спасителя були крапельки, наче піт, а потім по тілу Христа потікли струмені мири.
Згодом також замироточила і Касперівська ікона Богородиці, яка має дуже приємний аромат, котрий прихожани вдихають, прикладаючись до неї. Віруючим, які відвідують храм, роздають шматочки вати, змоченої мирою від ікони. І ось з одним із них трапилося справжнє диво. За півроку жінка, якій настоятель дав такий шматочок, виявила, що вата проросла і зацвіла квітами бавовни.
Є у Свято-Миколаївському храмі ікона, яка прославилася ще у IX столітті за часів імператора — іконоборця Феофіла. Це Іверська ікона Божої Матері. За легендою, коли воїн ударив її списом, на зображенні правої щоки Пречистої постала кров. Саме на цьому місці тепер кровоточить копія Іверської ікони Богородиці. Що цікаво, трапилося це диво не в храмі, а в хаті мешканки села. Пояснити цей феномен, як і мироточення, фахівці не можуть.
Велику цілющу силу має ще одна чудова реліквія — ікона Нерукотворний Спас. Неймовірним чином, за твердженням парафіян, вони отримують зцілення від хвороб, про що можна прочитати у Книзі, яка знаходиться у храмі. У ній безліч записів про те, які чудеса зцілень відбувалися з людьми.
Кожен має свій особливий шлях, який таїть сюрпризи та моменти розчарувань, труднощі та відпочинок, смуток та радість, проте за будь-яких обставин втрачати терпіння, віру, надію та любов не варто. Треба просто молитися і вірити в дива!
У храмі прикладаємось до цілющих святинь.
Можна придбати іконки, свічки, інше церковне приладдя, вироби домашнього виробництва (випічку, бринзу та ін.).
13:30 — виїзд з с. Кулевча. По дорозі, за попередньою домовленістю з групою, можемо заїхати до джерела та купелю Іоанна Сочавського у м. Білгород-Дністровський.
В унікальній підземній церкві б'є невичерпне джерело з цілющою водою. Святе джерело Великомученика Іоанна Сочавського знаходиться у побудованій над ним церкві.
Поруч знаходиться і купіль, в якій усі охочі можуть омити своє тіло та душу.
За легендою, у XIV столітті в цьому місці був просто кам’яний колодязь, біля якого був жорстоко закатований і потім убитий православний Іван Сочавський, який відмовився приймати мусульманську віру. Однак після смерті тіло його залишилося нетлінним. І те місце, де його знайшли, тобто колодязь, з якого він брав воду, стали вважати священним. І ось уже протягом багатьох століть, сюди приїжджають паломники, щоб ковтнути цілющу воду і поринути в купіль, очищаючи не тільки своє тіло, а й душу. Тож запрошуємо і вас до цього священного місця.
17:00 — виїзд до Миколаєва.
21:00 — приблизний час повернення у рідне місто.
До вартості входить:
Трансфер Миколаїв — с. Кулевча — Білгород Дністровський — Миколаїв;
Супровід представником фірми;
Групове туристичне страхування;
Фірмовий подарунок дітям, до 10 років.
У вартість не входить:
Особисті витрати туристів.
Просимо звернути увагу, жінки у брюках до храму не допускаються, при собі мати хустку для покриття голови.
Також рекомендуємо взяти з собою посуд для джерельної води, носові хустинки, фотокартки близьких, у разі заїзду до купелі для тих, хто буде омиватись, необхідно мати при собі рушник, гумові тапочки, для жінок сорочку, чоловікам плавки, обов’язково натільний хрестик.
Екскурсійне бюро, не несе відповідальність за: погодні умови, затори на дорогах та стан дорожного покриття. (25% від прибутку перераховуємо на підтримку Збройних Сил України)